Заступник глави МВС розповів про причини домашнього насильства та його проблемні аспекти

Однією із причин учинення домашнього насильства є високий рівень перманентного стресу та соціальної напруги. Цей чинник негативно позначається на психоемоційному стані людини та призводить до виникнення підвищеної агресії й дратівливості. У медицині та психології це називають ПТСР.. Чіткого доктринального взаємозв’язку між динамікою домашнього насильства та ПТСР не встановлено, однак упродовж двох останніх років у електронній системі охорони здоров’я зафіксовано значне збільшення кількості пацієнтів із цим діагнозом, зазначає заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий в статті "Домашнє насильство під час війни. Що з ним робитиме МВС?".

Він наводить дані, що за минулий рік  кількість пацієнтів із ПТСР зросла майже в чотири рази порівняно з 2021 роком, а за перші два місяці поточного року такий діагноз лікарі встановили аналогічній кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні покращилася статистика судового розгляду справ про домашнє насильство: скільки заяв доходить до суду

За його словами, оскільки домашнє насильство пов’язане з розладами ментального здоров’я людини, то потрібно впроваджувати й превентивні заходи, передбачені Всеукраїнською програмою ментального здоров’я "Ти як?".

Драп’ятий назвав питання домашнього насильства складним і чутливим.

"Якщо в громадських місцях виникає небезпека, жертва може покликати когось на допомогу до приїзду поліції. Коли це трапляється в найбезпечнішому для кожної людини місці – власній оселі, чекати на оперативну допомогу немає звідки. Кривда з боку члена сім’ї – завжди підвищений ризик. Попередити такі правопорушення законодавчо врегульованими інструментами, які нині є в органів системи МВС, надзвичайно складно", – наголошує заступник міністра.

Водночас він зазначає, що випадки домашнього насильства можуть попереджати друзі, родичі, психологи чи лікарі.

Драп’ятий розповідає, що для вирішення цієї проблеми необхідний системний та комплексний підхід: вдосконалити законодавче забезпечення, скоординувати міжвідомчу взаємодію та залучити експертів з неурядових і міжнародних організацій, посилити спроможності практичних підрозділів поліції, проводити просвітницькі заходи.

Заступник глави МВС називає п'ять проблемних аспектів домашнього насильства:

• недостатня кількість належно підготовлених мобільних груп із реагування на випадки домашнього насильства;
• прогнозоване зростання випадків домашнього насильства, особливо в умовах триваючої повномасштабної війни РФ проти України;
• складність ідентифікації дітей, які стали свідками домашнього насильства;
• висока латентність цього виду правопорушення (жертва з різних причин часто не бажає видавати кривдника);
• недосконале законодавче регулювання, що негативно позначається на практиці правозастосування.

Драп’ятий також зазначає, що регулярні російські удари по мирних містах і селах, втрата житла та іншого майна, загибель чи травмування рідних, економічні труднощі неминуче призводять до зростання рівня домашнього насильства.